Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №263 Харківської міської ради"

Діяльність адміністрації закладу дошкільної освіти з питань управління і контролю проводилась чітко і систематично, своєчасно визначались інтереси та здібності вихователів, що дало можливість об’єднати їх в єдиний колектив.

Завідувач і вихователь-методист охопили контролем усі суттєві питання освітнього процесу.

Контроль за освітнім процесом був своєчасним, компетентним. Проводились аналізи контрольних занять, які надавали змогу вносити корекцію у роботу вихователів, завдяки цьому діти добре засвоїли і вільно оперували здобутими знаннями. Регулярні рекомендації з планування освітньої роботи давало можливість стимулювати вихователів на освіту та самоосвіту.

Узагальнені результати рівня розвитку компетенцій дітей раннього віку відповідно до освітніх ліній БКДО гр. № 1, 2 (3-й рік життя):

Узагальнені результати спостережень за динамікою рівня розвитку компетенцій дітей раннього віку станом на травень 2023 року виявили наступне:

- освітня лінія «Особистість дитини» - високий – 12 %, середній – 70%, низький – 21 %;

- освітня лінія «Дитина у соціумі» - високий – 15 %, середній – 70%, низький – 15 %;

- освітня лінія «Дитина у природному довкіллі» - високий – 17%, середній – 73%, низький – 10%;

- освітня лінія «Дитина у світі культури» - високий – 15%, середній - 63%, низький – 22%;

- освітня лінія «Гра дитини» - високий – 20%, середній – 60%, низький – 20%;

- освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» - високий – 17%, середній – 70%, низький – 13%;

- освітня лінія «Мовлення дитини» - високий – 12%, середній – 60%, низький – 28%.

Такі дані свідчать про задовільний рівень розвитку компетенцій дітей раннього віку.

За показниками психофізіологічного розвитку дітей третього року иття наймолодші виявляють високий рівень – 18%, достатній (норма) – 79%, нижче норми – 3%. Психофізичний розвиток в цілому відповідає віковим нормам. Особливо слід відмітити високий рівень сформованості рухових навичок. Також значно вищими за попередні роки виявились показники сенсорного розвитку, сформованості уявлень про довкілля, соціальної компетентності.

Проте, спостерігається другий рік поспіль недостатня сформованість уявлень про природне довкілля.

Вихованці групи № 1 (вихователь Титаренко Л.С.) в основному оволоділи необхідними навичками самообслуговування, активно наслідують дорослих та ефективно засвоїли нову інформацію. Покращення результатів спостерігалось завдяки доцільному використанню педагогами творів художньої літератури.

У групі раннього віку №2 (вихователь Зінченко С.В.) багато уваги приділялось розвитку дрібної моторики та сенсорному вихованню.

Загальна кількість дітей, які мають високий рівень сенсорного розвитку збільшилась, у порівнянні з початком навчального року, на 5,7%, дітей з середнім – зменшилась на 12,3%.

Діти знають казки, вірші, невимушено спілкуються між собою та з дорослими. Активізувати роботу з дітьми щодо розвитку їх артикуляційного апарату через використання різноманітних дидактичних ігор та вправ.

Проте, в обох групах раннього віку потребує посилення уваги питання формування культурно-гігієнічних навичок у дітей.

Узагальнені результати рівня розвитку дітей молодшого дошкільного віку відповідно до освітніх вимог БКДО група № 4, 5 (4-й рік життя):

Рівень розвитку компетенцій дошкільників 4-го року життя визначався в 2022-2023 н. р. відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти за системою показників щодо рівня розвитку компетенцій дошкільників за віковими категоріями відповідно до освітніх лінія Базового компонента дошкільної освіти, з урахуванням вимог програми «Дитина».

Щодо роботи вихователів груп дітей молодшого дошкільного віку (гр. №4, Волощук Н.В. та гр. №5, вихователь Лепеха О.П.), то вони досягли гарних результатів в роботі з формування уявлень про отою чий світ та логіко-математичної компетентності завдяки систематичності роботі та використанню інноваційних технологій, скоординованій взаємодії з батьками, творчому підходу до роботи з дітьми. Логіко-математична діяльність потребує від вихователів приділяти більше уваги розвитку допитливості та спостережливості.

В цілому, звертаючись до даних моніторингових досліджень можна відзначити, що показники рівня знань в молодших групах стали вище, ніж торік. Зокрема,це стосується таких розділів, як «Гра дитини», «Дитина в соціумі». Так само зросли і показники знань дітей молодших груп, з таких ліній розвитку, як «Особистість дитини», «Дитина у приводному довкіллі». Це свідчить про систематичну плідну роботу, проведену педагогічними працівниками у цьому напрямку.

В той же час в обох групах на рівні минулого року залишаються не достатньо високими показники з розділу «Мовлення дитини».

В ході спостережень діяльності дітей 4го року життя виявлена повільна динаміка в мовленнєвому розвитку молодших дошкільників. Хоча подібні явища мають об’єктивні причини: двомовне середовище, велика кількість дітей, що відвідують ЗДО перший рік.

Отже, для розвитку мовлення молодших дошкільників вихователям необхідно створювати розвивальне мовленнєве середовище, більше уваги приділяти розвитку діалогічного мовлення, вмінню спілкуватися з однолітками та дорослими.

Серед найнижчих показників і рівень розвитку компетенцій дошкільників 4-го року життя щодо освітньої лінії «Дитина у світі культури», в тому числі таких складових, як предметно-практична компетенція, предметно-практична діяльність, образотворча компетенція, тощо. Отже, педагогам ЗДО слід спрямувати свої зусилля на урізноманітнення матеріалів, що використовуються в образотворчій діяльності дітей, методи та прийоми роботи, більше уваги приділяти розвитку сенсорних аналізаторів, елементів аналітичного та доказового мислення, вихованню самостійності,бережливого ставлення до речей.

Вихователю Волощук Н.В. за освітньою лінією «Дитина у природному довкіллі» - приділяти більше уваги вихованню бережливого ставлення до навколишнього середовища, ширше використовувати в роботі з дітьми практично-дослідницьку діяльність, розвивати емоційні почуття, створення безпечного предметно-розвивального середовища як необхідної умови формування елементарних трудових навичок та позитивного відношення до праці дошкільників.

Вихователю гр.. №5 Лепехє О.П., з освітньої лінії «Дитина в соціумі» - слід спрямовувати зусилля на розвиток у дітей вміння встановлювати емоційні контакти з дорослими та однолітками, на розвиток комунікативних здібностей вихованців, уявлень про різні види професій дорослих, трудові дії, на виховання поваги до людей праці, бажання допомагати оточуючи, вміння звертатися по допомогу до людей за місцем їх роботи.

Особливу увагу необхідно приділяти збереженню та зміцненню фізичного, психічного та соціального здоров’я дітей, заохочувати їх до участі в руховій діяльності на заняттях та в повсякденному житті, активно залучати до фізкультурно-оздоровчих видів діяльності, розвивати вміння грати в колективі, виховувати основи здорового способу життя. Найвищий показник виявлено щодо освітньої лінії «Особистість дитини», проте слід і надалі вчити дітей позитивно ставитися до рухової діяльності, позитивно ставитися до своєї зовнішності, статевої належності; пояснювати значення фізичних вправ, загартування; сприяти формуванню культурно-гігієнічних навичок.

Узагальнені результати рівня розвитку компетенцій дітей середнього дошкільного віку відповідно до освітніх ліній БКДО групи № 7, 10 (5-й р. ж.).

У дошкільному навчальному закладі два рази на рік (І та ІІ півріччя) проводиться робота щодо визначення рівня розвитку компетенцій дітей середнього дошкільного віку (5-го р. ж.) відповідно до освітній ліній Базового компонента дошкільного освіти

Узагальнені результати спостережень рівня компетентності дітей середнього дошкільного віку (гр. №7 вихователь Зеленська О.М., гр. №10 Кухтова Н.Г.) виявили достатній рівень розвитку дошкільників. У порівнянні з результатами отриманими наприкінці 2022-2023 н. р., простежується загальне підвищення компетентності дошкільників 5-го р. ж.

Пріоритетним напрямком роботи в групі №7 середнього дошкільного віку (вихователь Зеленська О.М.) протягом року було ознайомлення з природним довкіллям та первинна соціалізація дітей. Внаслідок цієї роботи діти мають більш повні, ніж їх однолітки, уявлення про оточуючий світ та навички спілкування. Малюки охоче танцюють, співають, розповідають невеликі віршики, впевнено, не соромлячись.

Але недостатньо сформовано у дітей уявлення про Всесвіт, дослідницькі дії, конструктивні навички, що свідчать про несистематичну роботу в даному напрямку.

Діти середнього дошкільного віку групи №10 (вихователь Кухтова Н.Г.) в цілому засвоїли освітні завдання. Пріоритетним напрямком роботи педагог цієї групи вважала сенсорний розвиток малюків.

Але недостатньо сформовані навички зображувальної діяльності, діти не на належному рівні володіють українським мовленням, недостатньо ведеться робота з патріотичного виховання.

Проте, за результатами аналізу завданням вдосконалення роботи з п’ятирічками в 2022-2023 н. р. є: розвиток зв’язного мовлення, подолання вад звуковимови, недоліків лексики, граматичного ладу мовлення. Отже, для розвитку мовлення вихователям слід приділяти належну увагу формуванню зв’язного мовлення, навчанню дітей чіткому, логічному, образному висловлюванню думки, використанню засобів інтонаційної виразності та мовленнєвому етикету.

Логіко-математична діяльність потребує від вихователів приділяти більше уваги розвитку допитливості та спостережливості, навчанню дітей висловлювати припущення, робити висновки, базуючись на результатах досвіду, розвивати логічне мислення.

За освітньою лінією «Дитина в соціумі» - педагогам слід спрямовувати зусилля на розвиток у дітей вміння висловлювати емоційні контакти з дорослими та однолітками, розвиток комунікативних здібностей вихованців, більше уваги приділяти вихованню самостійності, ініціативності, толерантності, привітності, гнучкості, розуміння, що Україна є Батьківщиною, якій притаманна певна національна символіка.

Найвищий показник виявлено щодо освітньої лінії «Особистість дитини», проте слід більше уваги приділяти формуванню уявлень дошкільників про оздоровчу спрямованість побуту українського народу, про оздоровчі аспекти національної кухні, одягу, посуду, українські оздоровчі ігри-забави, пісні, танці, і надалі розвивати вміння самостійно доглядати за своїм зовнішнім виглядом, вмінню самостійно дотримуватись основних правил безпеки, вчити відстоювати власні права, захищати власну думку, дотримуватись норм спілкування. Вчити розрізняти характер критичних ситуацій, усвідомлювати до якої служби необхідно звернутись, а також правилам поведінки під час навчання різних видів оздоровчих процедур, щодо виконання рухів, безпечного користування приладдям та інструментами.

Вихованці групи середнього віку №7 мають досить високі знання з народознавства, валеології, безпеки життєдіяльності. Також результатом плідної роботи вихователя та помічника вихователя над формуванням культурно-гігієнічних навичок є досить високий розвиток самостійності дітей, сформованість необхідних навичок самообслуговування, і взаємо допомоги. Проте, більше уваги слід приділяти ознайомленню з природним довкіллям та формуванню екологічної свідомості.

Узагальнені результати рівня розвитку компетенцій дітей старшого дошкільного віку відповідно до освітній ліній БКДО групи № 6, 9 (6-й р. ж.)

Дослідження рівня розвитку компетенцій дошкільників шостого року життя здійснювалося у дошкільному начальному закладі два рази на рік )І та ІІ півріччя) відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільного освіти.

Дані педагогічного та психологічного досліджень досягнень випускників ЗДО (гр. №9 вихователь Григоренко Н.С., гр. №6 вихователь Тютюннікова Т.І.) та комплексного вивчення стану освітньої роботи зі старшими дошкільниками показали, що робота ведеться на достатньому рівні. У процесі перевірки було з’ясовано, що вихователі Григоренко Н.С. та Тютюннікова Т.І. мають високий рівень професійної компетенції, вдало поєднують в своїй роботі як традиційні способи проведення інтегрованих занять, так і нетрадиційні методи та прийоми інноваційної педагогічної технології теорії розв’язань винахідницьких завдань.

Завдання вдосконалення роботи з підготовки дітей до шкільного навчання є: розвиток порівняльного і пояснювального, зв’язного мовлення, розвиток дрібної моторики руки і розвиток сенсомоторної координації на аркуші, техніки малювання, формування, формування адекватної самооцінки, зниження рівня тривожності.

Вихованці групи дітей старшого дошкільного віку № 6 вихователь Тютюннікова Т.І. проявили високі здібності до образотворчого мистецтва, театралізованої діяльності. Діти мають розвинуті навички малювання, аплікації, дещо гірші з ліплення. Вони досить вільно орієнтуються в основних напрямках роботи з соціальної та природничої компетентності, у них сформовано основи валеологічної культури, безпеки життєдіяльності. Вихователь намагалась всебічно підходити до підготовки дітей до школи. Такий підхід створив умови для розвитку у дітей логічного образного мислення, таких якостей, як самостійність, активність, сприяв формуванню вміння роботи висновки, припущення. Діти показали високий рівень знань про навколишнє середовище, природне довкілля.

Тютюннікова Т.І., вихователь групи №6, постійно працювала над ознайомленням з культурою рідного краю, формуванням патріотичних почуттів. На досить високому рівні показники з сенсорно-пізнавального розвитку, з розділів «Дитина в соціумі», «Особистість дитини».

Разом з тим недостатньо сформовані виконавські вміння, недостатньо уваги приділялось розвитку зв’язного мовлення, звукового аналізу, слід зазначити, що потребує покращення робота з формування у дітей образного українського мовлення, зокрема, майже не вживаються малі фольклорні жанри, мова недостатньо виразна та образна.

У групі дітей старшого дошкільного віку №9, вихователь Григоренко Н.С. особливе значення приділялось створенню оптимальних умов для взаємодії між дітьми та дорослими, які сприяли соціалізації дітей, розвитку мислення. У дітей на досить високому рівні сформовані навички зображувальної діяльності, творчого ставлення до завдань. Разом з тим, слід зазначити, що потребує покращення робота з формування у дітей зв’язного українського мовлення, навичок звукового аналізу.

В цілому діти старших груп підготовлені до школи. Вони мають необхідні знання та вміння з логіко-математичного розвитку, виконують звуковий аналіз, читають по складах, орієнтуються на аркуші та можуть в основному всі відтворити певний візерунок по клітинках. Вихованці мають достатній рівень уявлень про природу, оточуючий світ, у них сформовано технічні навички зображувальної діяльності. Діти дружньо спілкуються, допомагають один одному, мають певні спільні інтереси.

Також було проведено дослідження готовності дітей старшого дошкільного віку (6-го р. ж.) до школи, яке проводилось шкільним психологом за низкою спеціально дібраних методик в присутності батьків дитини, чи довіреної особи, за такими напрямками: соціальна готовність, психологічна готовність, інтелектуальна готовність. Дані досліджень співставлялись з даними спостережень вихователів групи за дитиною, рівнем її досягнень, здібностей. Зараховуючи дітей до класів початкової школи враховували фізичну готовність дітей до школи, стан фізичного здоров’я дошкільника.

За дослідженнями практичного психолога, всі діти старших груп готові до шкли. Кілька років поспіль простежується тенденція: діти випускних груп, переходячи до школи, демонструють показники високого рівня підготовки 50-65%, а достатнього 45-35%.

В 2022-2023 н. р. педагогам слід і надалі створювати сприятливі умови для формування показників розвитку компетентності особистості, а саме: фізичної, соціально-моральної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, художньо-естетичної, творчої активності у всіх сферах життєдіяльності. При цьому система професійних умінь педагога повинна забезпечувати реальне та успішне входження дитини в складну життєву дійсність, створювати лагідний режим цього входження. При плануванні та проведенні освітньої роботи з дітьми концептуальним напрямом в роботі повинен бути особистісно-орієнтований та диференційований підхід до дітей, який виявлятиметься в умінні вихователя:

- створювати сприятливу психологічну атмосферу в групі, більше уваги приділяти психологічним аспектам підготовки до школи;

- встановлювати емоційне спілкування з дорослими та однолітками;

- розвивати вміння відтворювати знання в життєво-практичних ситуаціях;

- формувати схильність до творчості, винахідництва, прагнення відійти від шаблону, зразка, зробити по своєму;

- формувати самостійність, впевненість, спостережливість, допитливість.

Педагогам слід звернути увагу та докласти зусиль аби виправити виявлені у 2022-2023 н. р. недоліки в роботі, а саме:

- недостатнє використання пошукових і творчих завдань, відсутність системи;

- недоліки в плануванні індивідуальної роботи з дітьми щодо розвитку дошкільників в фізичній, інтелектуальній, емоційній, соціальній сферах;

- одноманітність і традиційність форм і методів організації роботи щодо формування здоров’язберігаючої компетентності, основ безпеки життєдіяльності;

- недостатня увага до формування мовленнєвої взаємодії, яка сприяє створенню та розширенню світогляду дитини, формуванню в неї гуманних переживань, базових особистісних якостей, що виявляються в мовленнєвій компетентності.

Узагальнені результати дослідження рівня розвитку компетенцій дітей раннього віку та дошкільників ЗДО №263 наприкінці 2021-2022 н. р. за освітніми лініями Базового компоненту дошкільної освіти свідчать, що найвищі показники діти виявляють щодо освітньої лінії «Особистість дини», найнижчі – «Дитина в світі культури», «Мовлення дитини».

Дослідження щодо музичного виховання у ЗДО показало, що воно здійснювалось у 2022-2023навчальному році також на достатньо високому рівні. На заняттях музично-естетичного циклу поставлені завдання вирішувались в комплексі, налагоджено тісну співпрацю між музичним керівником та вихователями. Показники засвоєння програмного змісту у молодших дошкільників: високий рівень – 19,5%, достатній – 78%, низький – 2%; у вихованців середніх вікових груп: високий рівень – 22%, достатній – 74,5%, низький – 3,5%.у вихованців випускних груп: високий рівень – 47%, достатній – 52%, низький – 3%.

На дуже високому рівні проводяться свята та розваги музичним керівником Маслій Н.В.

Але недоліками, які заважають високим результатам є: недостатньо розвинена координація рухів, недосконалість координації слуху і голосу, не завжди враховується тематичний принцип організації роботи з дітьми.

Контрольне обстеження основних фізичних рухів, проведене вихователями, показало достатній рівень роботи ЗДО з питань збереження та зміцнення здоров’я та фізичного розвитку дошкільників.

Обстеження рівня розвитку рухової активності дітей раннього віку виявило, що показники фізичного і моторного розвитку 81% дітей відповідають нормі, а 15% дітей мають розвиток вище норми. 91% дітей молодшого дошкільного віку на достатньому і високому рівні оволоділи основними рухами відповідно до програмових вимог; 47% вихованців середнього дошкільного віку мають високий рівень розвитку рухової активності, 41% - достатній. Серед старших дошкільників 95% дітей оволоділи на достатньому т високому рівні певним набором домірних вікових умінь і навичок з основних рухів.

Організація роботи з безпеки життєдіяльності усіх учасників освітнього процесу відповідала вимогам Закону України «Про охорону праці» від 21.11.2002, постанови Кабінету Міністрів України «Положення про розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 25.08.2004 №1112, наказу МОНУ «Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-вихованого процесу в навчальних закладах» від 31.08.2001 №616, «Інструкції з організації охорони життя і здоров’я дітей в дошкільних навчальних закладах» від 28.10.2008 №985, листа МОНУ «Щодо проведення інструктажів з питань безпеки життєдіяльності» від 26.02.2008 №1/9-101.

Постійно здійснювався контроль за дотриманням необхідних і безпечних умов праці учасників освітнього процесу. Результати перевірок виконання вимог із питань охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки розглядалися на виробничих нарадах, нарадах при завідувачеві.

Освітній процес здійснювався відповідно до Інструкції з організації охорони життя і здоров’я дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом МОН України №985 від 28.10.2008. випадків травматизму виробничого характеру та дитячого травматизму під час навчально-вихованого процесу протягом року не зафіксовано.

Для батьків проводились заходи агітаційно-пропагандистського характеру з питань надзвичайних ситуацій і захисту від них. Щоквартально батьки під підпис знайомились з пам’ятками про попередження дитячого травматизму, пожежної та особистої безпеки.

В методичному кабінеті була оформлена постійно діюча вистака методичної літератури щодо виховання основ БЖД у дітей. За минулий навчальний рік методичний кабінет поповнився методичною , науково-популярною та художньою літературою, необхідними наочними посібниками й дидактичними іграми. В кожній віковій групі оформлено наочні куточки з основ безпеки життєдіяльності та куточки пожежної безпеки для дітей та наочна інформація для батьків.

Таким чином, робота із питань з охорони праці та безпеки життєдіяльності в ЗДО проводилась на достатньому рівні. Тому і в наступному начальному році з педагогічним колективом, батьками та дітьми продовжувати проводити практичні заняття, тренінги з формування основ компетентності безпечної життєдіяльності.